Android - маленьке віконце у величезний Нью-Анджелес

Рік виходу: 2008

Гейм-дизайнер(и): Daniel Clark & Kevin Wilson

Заявлена кількість гравців: 3-5

Джерело огляду: жива гра (з іншими)

Оцінка (максимум 5):

Система оцінювання: тиць

TL;DR: Гра яку б зараз точно не видали. Абсолютно унікальний екземпляр з неповторним геймплеєм та великою кількістю проблем у гейм-дизайні.

Чому саме ця гра?

Перше, що мене зацікавило у цій серії це факт того що на цей час вона є мертвою. Android: Netrunner більше не видається (ми зараз не кажемо про його 2-у інкарнацію у вигляді Nisei), а сам Android все ще залишається надбанням минулих часів і навряд коли буде перевиданим з причин, про які ми зараз поговоримо.

Мало хто знає, що Android вийшов раніше за Android: Netrunner та став грою, яка створила цю серію та сетинг. Команда дизайнерів до того працювала над Arkham Horror та серією Descent, тож деякі елементи опинилися у герої даного рев*ю зовсім невипадково. Зокрема - елементи сторітелінгу у змагальній грі. Так, те, чим зараз знаменитий, наприклад, Райан Локет - зовсім не нове.

Усе це вкупі зі стилістикою олдскульного кіберпанку викликало у мене чималий інтерес до гри. Звір дуже дивний та харизматичний, а чи сподобалось - зараз будемо розбиратися 👀

Вміст коробки та компоненти

Коробка використовує античний спосіб зберігання компонентів під назвою «кладовище зіп-локів». Абсолютно жахливо, якщо ви хочете, аби це було зручно, знайдіть або надрукуйте якийсь органайзер.

Компонентів просто купа. Якщо вам подобається величезна кількість карток в іграх типу Arkham Horror - це ваша гра. Саме поле є величезним. Андроїд потребує багато місця на столі, на це треба розраховувати. Поле могло б бути трішки більш цупким, але у той час це було плюс-мінус нормою.

Компоненти картонні, міньок немає. Арт хороший, для персонажів використовуються підставочки.

Загалом все досить яскраве, питань до якості немає, стандартний FFG тих часів.

Правила

Історія гри полягає у тому, що персонажі розслідують вбивство. Є певна кількість підозрюваних, але вбивця буде визначений у процесі гри, він не відомий на початку (як це працює ми побачимо трошки пізніше).

Партія триває деяку фіксовану кількість раундів після чого кожен гравець підраховує бали, які нараховуються за карти цілей та карти персонального розвитку. Гравець із найбільшою кількістю балів перемагає.

Підготовка до гри

Підготовка до гри включає купу кроків, яку немає сенсу дублювати тут. Головне, що ви маєте знати - це досить довго, тож вам треба не тільки мати великий стіл, а й бути готовим виділити чимало часу на саму партію.

Ігровий процес

Партія завжди починається із вибору персонажа. Вони симетричні, але дуже сильно відрізняються один від одного. Характери у них ідеально вписуються у стилістику цього похмурого нуарного світу, а наявність унікальних механік робить гру за різних персонажів однаково цікавою. На вибір пропонуються:

• корумпований поліцейський, механіка якого полягає у різких змінах настрою
• детектив із травматичним минулим. Його основна механіка - карти із поганими спогадами, які роздаються іншими гравцями та можуть бути зіграні проти нього у найменш підхожий момент
• мисливиця за головами, яка має унікальний ресурс - гроші. Вона може брати їх для отримання різних бонусів, а також отримає бонусні переможні очки наприкінці гри за гроші, які вона не витратила
• андроїд, який бореться між природою робота та бажанням бути людиною. Його механіка - карти директив, які він може порушувати у намаганнях стати людиною
• клон, що може використовувати псионічні здібності та дивитися недоступні іншим гравцям речі, але ризикує збожеволіти у процесі

У кожного персонажа є свій транспорт. Транспорт визначає швидкість, відповідно, хтось більш швидкий, а хтось більш повільний. Тематично - дуже круто, з погляду балансу - не дуже (це можна сказати про багато чого у цій грі). Швидкими персонажами грати трошки цікавіше, бо ти елементарно більш мобільний. Радіус того, куди ти можеш дістатися за хід визначається лінійкою(!). У фанатів Вахи катарсис.

За більшість дій у грі доводиться платити основний ресурс - час. Це абсолютно класична механіка, але такий тематичний мув дуже сподобався. Бо у будь-якому розслідуванні час - дійсно на вагу золота.

При вході до деяких локацій ви будете отримувати карти подій. Вони бувають світлими та темними та їхні колоди унікальні для кожного персонажа. Світлі допомагають персонажу та покращують його життя - темні ж працюють навпаки. Світлі карти грають персонажем у свій хід. Темні ж карти граються іншими персонажами тоді, коли вони хочуть нашкодити тому, чия це колода. Тобто, ви матимете темні карти інших гравців аби їм шкодити, а також свої світлі карти аби допомагати собі. У кожного гравця є спеціальний трек, яким треба рухатися за маятниковим принципом кожного разу, коли граються світлі або темні карти подій. Це гарантує, що ніхто не може ні занадто сильно собі допомогти, ні занадто сильно нашкодити супротивникам.

Тут варто поговорити про механізм визначення вбивці. На початку гри викладається набір із певної кількості підозрюваних. Для визначення того, хто з них винен потрібно буде підрахувати суму на жетонах доказів, які будуть викладатися на підозрюваних гравцям впродовж гри. Тобто, фактично, це євро-механіка (так, я розумію, що від євро ця гра дуже далека, але тут і надалі використовую цей термін на противагу тематичності за відсутності кращого), що замаскована під наратив. Жетони доказів кладуться гравцями в закриту.

Деякі з жетонів мають числа більші за нуль, деякі менші за нуль (такі собі алібі). Підозрюваний із найбільшою сумою на жетонах доказів стає вбивцею наприкінці гри. Оскільки жетони закриті, то мають місце потужні майнд геймс, де ніхто не буде точно знати, яка сума на поточних жетонах кожного підозрюваного.

Який ваш інтерес у тому, хто виявиться вбивцею? Це один зі способів отримання переможних балів. На самому початку гри кожен отримує ціль, хто має виявитися вбивцею і хто має виявитися невинним. Кожна з цих цілей дає переможні очки наприкінці гри, якщо зіграє.

Самі докази можна додавати на підозрюваних при розіграші зачіпок, які лежать на деяких локаціях. Коли зачіпку відіграно, наступний гравець обирає їй нову локацію згідно з певними правил. Це цікавий інтерактив, - якщо ти був далеко від зачіпок, це гарна можливість перемістити одну з таких ближче до себе.

Розіграш зачіпки взагалі дає можливість зробити одну з двох дій:

• додати доказ на підозрюваного (з цим ми вже познайомились)
• розіграти конспірацію

Конспірація - це взагалі дуже цікава штука, яка схожа на гру всередині гри.

У вас є окреме поле, куди ви будете викладати шматочки конспірації у вигляді пазла. Викладати їх можна лише такі аби продовжувалися сині лінії на полі. Деякі шматочки будуть давати вам супутні бонуси. По краєчках поля конспірації розташовані назви різних організацій, які потенційно можуть виявитися пов*язаними між собою. Якщо комусь вдасться з*єднати якусь пару - всі гравці отримають якийсь додатковий спосіб отримати бали наприкінці гри. Гравець, якому вдалось покласти останній шматочок пазла у горизонтальному, вертикальному чи діагональному рядку (і таким чином заповнити його) отримує переможні бали. Я ж казав - гра всередині гри ;)

Поїхали далі :) Я розповім про ще деякі механіки, аби дати більш повне враження щодо гри. Згадувати про всі нема сенсу, бо їх дуже багато.

• деякі локації має особливі здібності, які можна використовувати
• присутня система подій. Протягом гри періодично щось трапляється і це впливає на всіх гравців
• мапа поділена на Землю та Місяць. Аби подорожувати між ними потрібно купувати або іншим чином отримувати квитки на «космічний ліфт»
• деякі локації потребують додаткового часу на те аби туди увійти. Альтернативою є здобуття спеціальної перепустки, яка прибирає штраф
• є спеціальна валюта - послуги різних типів. Вона використовується для оплати деяких здібностей локацій та карт подій персонажі
• у грі присутні NPC (це якщо механік було малувато)
• є механіки для вбивства підозрюваних. Це є сенс робити, коли ви хочете мати більше шансів відіграти свої карти цілей

Але і це ще не все ;) О, ні, ні! Ми дійшли до найбільш цікавого, на мою думку, моменту - карт сюжету персонажів. Колода сюжету кожного з них є абсолютно унікальною та є ще одним джерелом отримання балів.

Колода має декілька сюжетних ліній персонажа. Уявити кожну з сюжетних ліній можна умовно у вигляді дерева виборів. Вибори стосовно гілок гравець робить не сам, це окрема механіка. Деякі дії під час гри будуть накопичувати «хороші» та «погані» жетони на картці поточної карти сюжетів. На певних раундах сюжет просувається і йде у відповідну гілку залежно від того, яких жетонів більше. Деякі моменти сюжету дають різноманітні бонуси або переможні бали, тому це є ще одним моментом де євро-елементи замасковано під сюжетні механіки.

Гра супер навантажена різними моментами, однак цей опис маю дати загальне уявлення про те, як проходить партія.

Післясмак

На перший погляд здається, що це декілька ігор, які склали докупи. На другий погляд здається, що на перший — не здається.

Гра має елемент розслідування, але це просто ширма для розіграшу карт цілей та інших євро-механік. Комбінація досить дивна, враховуючи факт того, що це дуже тематично насичена гра. Ця проблема є основною для даної гри: велика різниця між тим, які ідеї в неї закладалися, і тим, за рахунок яких механік ці ідеї було імплементовано.

Яскравим прикладом є механіка конспірації. Тематично виглядає цікаво, але дуже дивно бачити елементи умовних хрестиків-нуликів у бонусних балах, які ти отримуєш за закінчені вертикалі або діагоналі в пазлі.

Другим дуже дивним моментом є факт того, що гра робить великий акцент на те, що мета — пошук вбивці, але по факту ніякого вбивцю ви не шукаєте. Це ще одна маска для євро-механік.

Та й до самих євро-механік є певні питання. Я б цю гру схарактеризував як такий собі “салат з балів”. Особливістю таких ігор є те, що існує величезна кількість способів отримання балів та іноді досить важко зрозуміти своє положення відносно інших гравців за столом у конкретний момент часу (якщо є приховані елементи або немає підрахунку балів у реальному часі).

Іншим нюансом є те, що коли бали дають за купу всього, можуть виникати проблеми з пошуком алгоритму, як вибудовувати стратегію. Можливо, у більш досвідчених гравців цієї проблеми немає, але я в іграх такого жанру стикаюсь із цим регулярно.

Як можна зрозуміти, “салати з балів” я особливо не люблю, тому це є одним із моментів, які мене трохи відштовхнули в цій грі.

Іншою великою проблемою є те, що гра досить незбалансована у ритмі того, як ви та ваші супротивники набираєте бали. Правильно чи неправильно вгаданий вбивця наприкінці гри може дуже сильно схилити чашу терезів у бік того гравця, якого ви зовсім не очікували побачити серед переможців.

Темні та світлі карти — це взагалі окрема історія. Деякі з них дуже ситуативні. Коли вони приходять у вдалий момент, то можуть дуже сильно допомогти або, навпаки, дуже сильно комусь завадити. Також присутня певна розбалансованість: у той час, як багато карт є неймовірно ситуативними, деякі корисні майже завжди й можуть надати значну перевагу гравцеві, до руки якого вони потрапили.

Це створює атмосферу, де удача вирішує досить багато всього за столом. Плюс, велика кількість карт дозволяє активно шкодити іншим гравцям. Якщо ви не любите активної агресії за столом, гра може дуже сильно відштовхнути саме цим.

При цьому за межами темних карт взаємодія між гравцями виглядає неймовірно обмеженою. І знову — дивна комбінація тематичності та механік. Те, про що ми говоритимемо дуже багато в контексті даного продукту.

Окремо варто зазначити розміри гри. Під “розмірами” я маю на увазі як кількість місця, яке вона займає за столом, так і той простір у часі, який вона займає у вашому житті. Гра дуже довга і має чималий даунтайм. Якщо ви з тих людей, кого таке бісить — ця гра вам абсолютно точно не сподобається.

З огляду на все, що написав вище, може здатися, що гра абсолютно жахлива й заслуговує на оцінку 1 з 5. Але це абсолютно не так.

Я особисто сприйняв цю гру більше як унікальний досвід, аніж щось глибоке та «турнірне». Може здатися, що Android не має великої кількості ігрових персонажів на вибір. Однак це неправда. Кожен з них грається абсолютно по-іншому, і щоразу вам здається, що ви граєте в базу з якимось новим доповненням.

Гра наскрізь просякнута темою. Я можу вас запевнити: ви не знайдете на ринку гру, яка настільки класно передає кіберпанк-атмосферу — особливо в її ретро-імплементації. Я граю в це більше як у рольову гру, ніж у щось, де ти намагаєшся набрати більше балів за всіх і перемогти.

Можливо, хтось скаже, що це настільна гра й оцінювати продукт треба як настільну гру. Але ж ніде не написано, як правильно сприймати настільні ігри, за якими ми проводимо час. Я бачу її саме так. Можливо, ви побачите її по-іншому.

Так, механіки непослідовні, заплутані, і кількість малих правил, які заважають грати, доки ви до них не звикнете, є неймовірно великою. Але коли ви ввійдете в ритм, то перестанете помічати правила взагалі й відчуєте атмосферу Нью-Анджелесу повною мірою.

Так, гра отримала 2 з 5. Це не погано. Як ви знаєте, одним з основних критеріїв, за якими я оцінюю ігри, є те, наскільки часто вони опиняються на столі. Ігри, які опиняються там рідко, не можуть отримати більше ніж 2, рідко - 3 (у моїй системі оцінок).

Ця гра — занадто дивна, аби виходити на стіл регулярно. Але навіть якщо Android буде виходити на стіл один раз на рік — кожного разу можна буде очікувати на абсолютну феєрію в цьому прекрасному кіберпанк-світі.

Про яку ще гру на ринку ви можете сказати те саме? 😉

P.S. гра має перебалансований фанатський змагльний режим, який я не тестував самостійно, лиш читав оновлення правил. Ознайомитися із цим можна за посиланням.

Призма новачка

Буду лаконічним - ні в якому разі. Занадто багато дрібних правил і заплутана концепція гри. Для навчання є набагато більш прийнятні кандидати.

Самотній лицар

Для гри є фанатський соло-режим. Правила там дуже сильно відрізняються від змагального режиму, тож, якщо/коли я до них доберуся, це буде в окремому огляді. Ознайомитися з файлом можна за посиланням.

Загальне враження

Плюси:

• неймовірно якісний тематичний досвід, один із найкращих за історію настільних ігор взагалі
• персонажі відчуваються різними
• іноді розумне вплетення теми у механіки в навпаки
• механіка кард менеджменту реалізована просто, але круто водночас
• відчуття масштабу того, що відбувається за столом
• можливість періодично активно заважати іншим гравцям, для тих, хто таке любить
• конспіраційний пазл виглядає прикольно і візуально і тематично
• можливість «будувати» механізм підрахунку очок наприкінці гри за рахунок механіки конспірації

Мінуси:

• неймовірно велика та затягнута
• місцями слабенький баланс
• сильна зав*язка на випадковості
• тема та механіки часто поєднані дивним неоднорідним чином
• складно зчитувати ситуацію за столом, все може дуже різко мінятися