У цій коротесенькій статті ми поговоримо про те, чим я керуюсь, коли обираю, яку ж оцінку виставити конкретній грі.
Основним, на що я дивлюсь є якість гейм-дизайну, глибина та частота виходу на стіл. На кожному з цих пунктів хочу зупинитися більш докладно:
-
гейм-дизайн - штука часто дуже абстрактна. Впливає на оцінку скоріше опосередковано, оскільки глибина та частота виходу на стіл від цього залежні
-
глибина - є одним зі стоперів, який не дає деяким іграм отримати більш високу оцінку
-
частота виходу на стіл - чи не основний показник. Все інше має мале значення, якщо гра припадає пилом на поличці. Їх створюють, аби вони "дихали" та проживали своє життя на наших столах. "Суперова гра", яка дістається раз на рік, але має високу оцінку для мене виглядає дивно, адже ій явно чогось не вистачає у випадку конкретного блогера, який оцінює
Таким чином, система оцінок виглядає ось так:
-
1 - жахливо, невдалий гейм-дизайн. Авторам треба терміново прописати курс якісних ігор для натхнення
-
2 - виходить на стіл досить нечасто. Причин цьому може бути декілька: або гра не супер вдала або вона є нішевою (і не обов*язково поганою). Багато нішевих ігор будуть отримувати 2
-
3 - середня оцінка абсолютної більшості ігор на ринку. Не шедеврально і не погано, просто добре
-
4 - вище середнього, виходить на стіл досить регулярно. Була б шедевром, якби не якийсь нюанс. Часто це обмежена глибина, хоча можуть бути й інші причини
-
5 - абсолютно шедеврально. Таких ігор не надто багато, але саме вони лишаються у пам*яті надовго та змушують повертатися знову і знову